A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Кіптівська громада
Чернігівська область, Козелецький район

Про життєвий шлях Василя Бруханди - заслуженого працівника охорони здоров'я

Дата: 12.04.2019 16:36
Кількість переглядів: 96

«Вік звікувати – не в гостях побувати», так завжди любить починати розповідь про свій життєвий шлях, житель села Кіпті, заслужений працівник охорони здоров’я Української РСР -  Бруханда Василь Васильович.

Незважаючи на свій поважний вік, а на хвилиночку 11 квітня, Василю Васильовичу виповнилося 94 роки, він знаходиться при ясному розумі і твердій пам’яті, знає безліч цікавих історій з життя села та односельців, і пам’ятає діагнози, майже всіх своїх пацієнтів. І не дивуйтеся, до сих пір тримає чималеньку пасіку, якою займається сам, не довіряючи її навіть сину.

Життя Василя Васильовича не можна назвати легким. Народився від в селі Плоске, Носівського району, в сім’ї колгоспників, після закінчення семирічки вступив до Ніжинського медичного училища, але закінчити його не вдалося, завадила Друга світова війна, і Василя Бруханду, разом з іншими земляками вивезли до Німеччини на примусові роботи. Цей період свого життя Василь Васильович називає найскладнішим, адже на довгі вісім років мусив відмовитися від своєї мрії – лікувати людей. Подарунком долі вважає те, що американські військові розбомбили завод на якому працював і звільнили полонених. Не гаючи, ні хвилини записався до однієї з кавалерійських частин радянської армії, яка брала участь у звільненні території Німеччини. Був у числі тих хто штурмував Берлін, за що нагороджений, орденом «Великої Вітчизняної війни» медалями «За взяття Берліну» та «За відвагу».

Після закінчення війни повернувся до омріяного навчання, адже без медицини вже не уявляв свого подальшого життя. Свою професійну діяльність Василь Васильович розпочинав в селі Хіжа, що на Закарпатті. Але вже в 1950 році повернувся до рідної Чернігівщини, обслуговував села Кіпті, Гайове та Пісоцьке, а в них, це на той час, проживало більше ніж три тисячі населення. Пропрацював у Кіптях  півстоліття (!).

 Молодий та завзятий Василь Васильович Бруханда не цурався будь-якої роботи, в час коли вся країна була суцільною післявоєнною руїною, і потрібно було працювати не покладаючи рук, щоб відновити економіку, Василь Васильович поставив собі за мету побудувати новий фельдшерський пункт.

 В 1978 році його мрія здійснилася, в Кіптях відкрили новенький ФАП. І заслуга Василя Васильовича не тільки в тому, що він оббивав пороги різних установ, щоб домогтися будівництва ФАПу, а брав безпосередню участь у будівництві, місив розчин, клав цеглу знаходив потрібні матеріали.

Після відкриття ФАПу надавати лікарську допомогу стало значно легше, адже з’явилося необхідне медичне обладнання і медикаменти. З вогником в очах розповідає Василь Васильович про минуле, вважає, що молодість це час коли ти встигаєш займатися улюбленою справою, виховуєш дітей, та маєш хобі.

Кожного разу приходячи до Василя Васильовича ловиш себе на думці, що поруч з тобою знаходиться людина з великої літери, яка за свою півстолітню медичну практику врятувала сотні людських життів.

Цього року, як вже згадувалося раніше, Василю Васильовичу виповнилося 94 роки, вітали його рідні, друзі, пацієнти, а також представники Кіптівської сільської ради, секретар Віта Кучма та Директор Центру надання соціальних послуг Галина Лось. Як зізнався сам іменинник, зараз найбільший подарунок для нього – увага та цікавий співрозмовник. А ми бажаємо щоб все добро, яке він зробив протягом усього свого життя повернулося до нього сторицею у вигляді міцного здоров’я та довголіття.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень